*
"Не радій, Ізраїлю, не веселися так, як інші народи. Тому що ти зрадив свого Бога. Ти, наче повія, полюбляєш подарунки на всіх пшеничних токах." (Осії 9:1)
*
Ви могли б прославляти Ісуса,
Але ти не схотів, не схотіла!..
Під ногами широка дорога,
І, здається, літаєш на крилах.
Дочекався дітей і онуків,
На пізніш відкладавши спасіння.
Не прийнявши від совісті звуків,
Занехаяв Господнє терпіння.
Сам себе потішаючи словом:
Не роблю я насправді щось злого.
Всупереч поступаючи з Богом:
Хто святий без Христа? - Ні одного.
Дім прекрасний, хороша робота.., -
Все, що треба в житті є у тебе.
Але Бога.., не знаєш ти Бога.
Хоч Він й нині ще кличе до Себе.
Так не просто зріктися земного,
Що душі вже давно полюбилось.
Але вибір на користь Святого
Дасть у вічності те, що й не снилось!
Ти багато наслухавсь про Бога.
Ради чого, скажи, Його зрадив?
Нема праведних, і ні одного…
Чом від Божої Церкви відчалив?
Бог повернеться знов по Невісту, -
Чи ти будеш також в її складі?
І для тебе знайдеться там місце,
Якщо Божій покоришся владі.
*
"Бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів". (Біблія, Рим.3)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Памяти Ирины. - Тамара Локшина Ирина - моя сноха. Она перешла от смерти в Жизнь после болезни (рак груди) в 38-летнем возрасте, оставив мужа и четверых детей. Теперь она с Господом.
Поэзия : Меж Раем беспечным и Ада терзаний - Людмила Солма из поэтической переклички на "Взгляд" (Ашукин Егоров)
http://www.stihi.ru/poems/2004/12/13-53.html
Живя своей земной житейской обыденностью, мы часто балансируем между Раем и Адом,
и трудно порой разобраться в житейских метафорах - где Ад, и где Рай... наших земных... дерзаний.
